Вечір зустрічі з випускниками минулих років!!!

         У перші лютневі дні щороку наша школа   запрошує до себе на гостини родину випускників минулих років.  У цьому році вечір зустрічі відбувся 5 лютого.    Лунає  шкільний дзвінок, але тепер він кличе не в шумний клас, не на уроки. Він просить пригадати шкільні роки, такі багаті на прекрасні спогади..                  

         Серед гостей - випускників нашої школи - лікарі і вчителі, юристи і бухгалтери, продавці і перукарі, будівельники і водії… Не можна не  пишатися  і не приклонятися перед тими випускниками,  які знайшли своє місце в житті, стали добрими спеціалістами і шанованими  людьми. Випускники школи - це яскраві зірки, які засвітилися на шкільному небосхилі в день вступу кожного у школу і залишаться в пам’яті  школи назавжди.  За далекими порогами юності залишилася рідна школа. Та світліше стає серед цього невпинного бігу робочих буднів, серед невідкладних справ, коли знаєш, що у рідному селі, серед помужнілих роками ровесників, малиново зоріють неповторні юнацькі спомини і ясніють вікна рідної школи, звуть лебединою піснею далекого шкільного дзвоника.  Життя наче потяг, зупинка під назвою  "Школа”.  А далі  - у кожного свій маршрут, свої життєві далі і зупинки, свої пасажири, свої болі й тривоги,  радощі  й успіхи,  та в усіх випускників школи  була спільна зупинка.  І хоч немає станції, де приймають у минуле поїзди, та на зупинці під назвою  «Школа» завжди їм  раді.

        Школа, навчання в ній поволі й безповоротно відпливає у минуле. І чим довшою буде відстань, тим чарівнішими й милішими серцю здаватимуться її обриси…. Дуже  швидко  плине  час.  Щорічно  від  шкільного  берега дитинства  під      парусом  надії  у  далеку  дорогу  життя  вирушають випускники школи.   

                                                                                                           

        Завершилася урочиста  частина    вечора. Далі в програмі були  зустрічі. Таке   довгождане   спілкування  зі  своїми    учителями,  однокласниками. Шкільними коридорами, як колись, проходили випускники, довго гомоніли по класах, сидячи за шкільними партами. Довго у той незабутній вечір не стихало у школі. Вона  вирувала, наче вулик…